Новини

Чи відрізняються, на вашу думку, в Україні старша і молодша генерація? Так, принципами виховання. Це пов'язано в першу чергу із тим, в якій країні ці генерації виховувалися. Вже зараз я бачу прогрес у менталітеті молодих людей, і цей процес не зупинити. Що вам подобається у Славутичі, а що б ви навпаки – змінили? В Славутичі я прожив все своє дитинство, тому мені подобається, що тут створенні всі умови для розвитку дитини - спорт, творчість, музика, самоврядування. І все абсолютно доступно. Ну а змінив би я, в першу чергу, вектор розвитку міста –створення нової ідеї розвитку міста, не пов'язаної із ЧАЕС. Якби ви могли щось у місті змусити зникнути, що б це було? Єдине, що мене непокоїть - це його проблеми розвитку, створені “завдяки” не дуже гарному управлінню, конфлікту інтересів у виконавчій гілці міста. Якби вам треба було жити в іншій країні, ніж Україна, де б ви жили? Чому? Спробуйте навести якісь приклади. Я люблю свою країну, тому на це питання важко відповісти, але, зрештою, виберу країни Далекого Сходу. Там живуть унікальні люди, не заглиблені у вир проблем глобалізації - і це чудово. Яким ви уявляєте Славутич у 2050 році? Тут є 2 шляхи. Перший - песімистичний, пов'язаний із закриттям конфайменту “Новарка”, через що місто потроху буде занепадати. На жаль, деякі приклади таких міст у пострадянському просторі є. Другий - оптимістичний, я бачу місто як символ зеленого сектору економіки. Чи то туризму, чи енергетики. Саме це може бути трендом у 2050-му році. Якою була ваша мотивація для участі в конкурсі рекордів для міста Славутич, яке мало б потрапити в Книгу рекордів Гіннеса? Сьогодні про наше місто згадують з двох причин: разом із ЧАЕС або із якихось негативних новин. Я хотів, щоб про наше місто заговорили із позиції найменш негативної - із позиції культури. Опишіть, будь ласка, в чому полягав запропонований вами рекорд і як би він міг покращити місто? Мій рекорд полягав у тому, щоб якомога більше людей були задіяні у створенні короткометражного фільму, не залежно від того, чи є вони акторами, чи режисерами тощо. Таким чином створити найбільш масову короткометражку. Як ви оцінюєте свій приз – подорож до Чеської Республіки? Ви там уже бували? Що б ви хотіли побачити під час цієї подорожі? Чого чекаєте найбільше? Я був у Чеській республіці одного разу, та і то мені було 5 років. Тому зараз я дуже радію цій мандрівці. Оскільки я дуже люблю подорожувати, відвідування нових місць для мене є цілковитим задоволенням.
Хочу побачити, як живуть люди в Чехії, їх традиції, архітектуру тощо. Чекаю найбільше лише отримання релаксу та задоволення від поїздки.

Чи відрізняються, на вашу думку, в Україні старша і молодша генерація? Старша генерація України – люди, які народились у Радянському Союзі, мають специфічне виховання та погляди на життя. Молода ж генерація росте в демократичному суспільстві, де кожна людина – особистість, де процвітає свобода слова та віросповідання. Що вам подобається у Славутичі, а що б ви навпаки – змінили? Славутич – наймолодше та найчистіше місто України. Тут пройшло моє дитинство. Тільки після життя у великому місті я зрозуміла, що найбільшою перевагою Славутича є його компактність і відсутність громадського транспорту. Також тут приділяють багато уваги малечі, а це найголовніше для нашого майбутнього. Та не зважаючи на це, у Славутичі є проблема з місцями для відпочинку, тобто відсутність кіно, театру, виставкових центрів. Є кафе, але їх замало. Часто люди їздять до Чернігова, якщо їм потрібно провести гарно час чи купити щось важливе. Якби ви могли щось у місті змусити зникнути, що б це було? Я б змусила зникнути бюрократію та недобудовані споруди, які псують естетичних вигляд міста. Якби вам треба було жити в іншій країні, ніж Україна, де б ви жили? Чому? Спробуйте навести якісь приклади. Зараз не можу відповісти точно, спочатку потрібно відвідати багато країн, щоб зрозуміти менталітет, традиції та побачити життя загалом. Але думаю, що це була б Європа. Яким ви уявляєте Славутич у 2050 році? У 2050 році у Славутича є два варіанти: або дуже розвинене місто, або доля Прип’яті. Якою була ваша мотивація для участі в конкурсі рекордів для міста Славутич, яке мало б потрапити в Книгу рекордів Гіннеса? Перш за все, мені хотілось зблизити людей міста, щоб вони робили одну захоплюючу справу. Також це б допомогло Славутичу привернути до себе увагу в світі. Опишіть, будь ласка, в чому полягав запропонований вами рекорд і як би він міг покращити місто? Суть рекорду «Подаруй світло»:
22 квітня світ відзначає День Землі, тому рекорд присвячений саме цьому дню. Усі люди збираються на головній площі та стають у фігуру у формі Землі. У кожного буде в руках пристрій зі спалахом. По сигналу усі зроблять фотографію зі спалахом. Таким чином наша Земля засвітиться, у космос полетить світло зі Славутича. Саме так ми подаруємо світло планеті. Після цього кожна людина зможе забрати з собою частинку рекорду Гіннеса у себе на пристрої.

Чи відрізняються, на вашу думку, в Україні старша і молодша генерація? Насправді молодша генерація повторює характерні помилки старшої. Незважаючи на зміни, серед молоді дуже багато “радянських людей”. Цікаво, що і серед старшого покоління є дуже цікаві індивідуальності, які змінювали та продовжують змінювати систему на краще, серед молоді є такі саме “трігери змін”. Але зазвичай суспільство давить на них. Підтримка таких людей — запорука змін в країні. Що вам подобається у Славутичі, а що б ви навпаки – змінили? Славутич - дуже потенціальне місто, яке може стати майданчиком для культурних, наукових та соціальних проектів. Але, знов-таки, проблема в “радянському менталитеті” городян, з яким треба професійно працювати митцям, соціологам та психологам. Якби ви могли щось у місті змусити зникнути, що б це було? Особлива хвороба его. Мешканці міста звикли вважати себе особливими та найкращими, але зараз світ змінюється, і атомна енергетика не є вже настільки актуальною як раніше. Для того, щоб бути найкращими, треба змінюватись, враховуючи зміни в світі. Але через хворобливість его, більшість городян неадекватно ставляться до будь-якої критики міста, сприймаючи конструктивну критику як особисту образу. Якби вам треба було жити в іншій країні, ніж Україна, де б ви жили? Чому? Спробуйте навести якісь приклади. Можливо я б обрав Чехію через те, що мені дуже подобається чеська культура та мистецтво. Ще, можливо, мені було б до вподоби іспанське узбережжя, до окупації Криму Росією я багато років жив біля моря. Яким ви уявляєте Славутич у 2050 році? Це Славутич з нашого парсипативного проекту #SlavutychTomorrow який описує мандрівку Славутичем майбутнього. Якою була ваша мотивація для участі в конкурсі рекордів для міста Славутич, яке мало б потрапити в Книгу рекордів Гіннеса? Я хотів допомогти Катержині зробити проект. Бо більша кількість учасників завжди призводить до більшої зацікавленості інших. Опишіть, будь ласка, в чому полягав запропонований вами рекорд і як би він міг покращити місто? Я запропонував “обійняти місто”, зробивши живий ланцюг по периметру міста. Це могло б стати для славутичан мотивацією вийти з домівок та зробити разом щось непрактичне та “безглузде”. Через те, що славутичани мають багато розмов про єдність, а насправді розбиті на велику кількість ворожих купок, це могло би бути першою справді спільною справою городян.